насіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
насіння — 1) збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка й оболонки / лише зародки без оболонки), сім я збірн., зерно одн. і збірн.; ядро (без оболонки) 2) див. нащадки … Словник синонімів української мови
коефіцієнт розмноження насіння — Відношення маси насіння, що визріло, до маси насіння, яке висіялось … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
банк насіння — Запас насіння в ґрунті … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
олієнасіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
післязбиральне дозрівання насіння — Біохімічний процес, що відбувається у свіжо зібраному насінні і веде до його фізіологічної зрілості, тобто спроможності давати нормальні сходи … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
насіннєвий — а, е. 1) Прикм. до насіння. Насіннєві сходи. Насіннєвий аналіз. || Який містить насіння. Насіннєвий стручок. || Залишений на насіння або признач. для насіння. || Признач. для продажу, зберігання і т. ін. насіння. Насіннєвий магазин. || Який… … Український тлумачний словник
насінний — а, е. Те саме, що насіннєвий. •• Насі/нний зача/ток утвір у насінних рослин, з якого зазвичай після запліднення розвивається насінина. Насі/нний матеріа/л насіння, плоди, частини плодів, супліддя, що їх використовують для сівби та садіння.… … Український тлумачний словник
насінник — а, ч. 1) Рослина, плід рослини, а також зерна, бульби і т. ін., залишені на насіння. || Дерево, залишене за суцільного вирубування лісу для обсіменіння лісосік. 2) Ділянка, відведена для вирощування рослин на насіння разом із такими рослинами. 3) … Український тлумачний словник
насіннєвидільний — а/, е/. Призначений для виділення насіння. •• Насіннєвидільні/ маши/ни агрегати, машини, потокові лінії для виділення насіння з плодів, овочів і баштанних культур та підготовки його до сівби … Український тлумачний словник